Помогите написать есе бій під Крутами

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року[1] біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.Бій під КрутамиРадянсько-українська війнаСхема бою, виконана сотником Сергієм Горячком51°03′32″ пн. ш. 32°06′11″ сх. д.Дата:30 січня 1918 р.[1]Місце:Поблизу селища Крути, Ніжинський повіт, Чернігівська губерніяРезультат:Тимчасове призупинення просування військ Радянської РосіїСторониРадянська РосіяКомандувачіАверкій ГончаренкоМихайло МуравйовВійськові формуванняАрмія УНРПерша українська юнкерська школа імені гетьмана Богдана ХмельницькогоПерша сотня Студентського куреня Українських Січових СтрільцівКозаки села Хороше ОзероКозаки села Кагарликзагін сотника Твердовськогоукраїнська міліція села Пліскибронепотяг-платформа Лощенкабронепотяг полковника Алмазовапанцерники підполковника Самійленка з кулеметами і гарматою[2]Червона гвардіяЗагін петроградських червоногвардійцівЗагін московських червоногвардійцівматроси Балтійського флотуВійськові силиблизько 10652 бронепотягипанцерникиблизько 3000ВтратиЗагинуло: 65-74(з них 27 розстріляні опісля бою студенти)Полонені: 7 студентів[3]Загинуло: близько 300[4]Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.У бою під Крутами оборонці української державності виконали наказ командування і зупинили стрімкий наступ ворога. Українські частини організовано відійшли, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.[5]Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.[5]Сучасників особливо вразило поховання 27 сильних в повному розквіті сил юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.