Сообщение о творчестве любого белорусского автора современника

Барщевський Ян (біл. Ян Баршчэўскі,пол. Jan Barszczewski, (1794 (за іншими джерелами, 1790) — 11 березня 1851) — білоруський і польський письменник.

Народився в селі Мурагі Полоцького повіту Вітебської губернії в родині дворянського походження. Освіту здобув у Полоцькій єзуїтській академії.

Стояв на ліберально-просвітницьких позиціях. У 1820-1830-х рр. жив у Петербурзі, де очолював гурток білоруських і польських літераторів.

У своїх творах щедро використовував білоруські та українські легенди. 1944 року польськомовний петербурзький журнал «Niezabudka» помістив повість «Дерев'яний Дідок і жінка-комаха»[1]. Того ж року вийшов і перший з чотирьох томів найвідомішої його повісті «Шляхтич Завальня». У книзі «Proza і wіerszy» (Kиїв, 1849) з'явилося оповідання «Душа не в своєму тілі»[2].Барщевський Ян (біл. Ян Баршчэўскі,пол. Jan Barszczewski, (1794 (за іншими джерелами, 1790) — 11 березня 1851) — білоруський і польський письменник.

Народився в селі Мурагі Полоцького повіту Вітебської губернії в родині дворянського походження. Освіту здобув у Полоцькій єзуїтській академії.

Стояв на ліберально-просвітницьких позиціях. У 1820-1830-х рр. жив у Петербурзі, де очолював гурток білоруських і польських літераторів.

У своїх творах щедро використовував білоруські та українські легенди. 1944 року польськомовний петербурзький журнал «Niezabudka» помістив повість «Дерев'яний Дідок і жінка-комаха»[1]. Того ж року вийшов і перший з чотирьох томів найвідомішої його повісті «Шляхтич Завальня». У книзі «Proza і wіerszy» (Kиїв, 1849) з'явилося оповідання «Душа не в своєму тілі»[2].