стихотворение про квітку (ромашка або тульпан)тобто любу квітку

Станіслав БуряченкоРОМАШКА В ЛУЗІВ різнотрав'ї луговомуЗагубилася ромашкаУ благенькому, простомуПлатті ПопелюшкиЗ казки.Та її лиш помічаюСеред квітів навесні,Пелюстки всі обриваю:Чи кохає, а чи-ні?

Я з ромашки пелюсточку обриваю, Жоден не втрачу, мені потрібен кожен. Я сьогодні на ромашці не ворожу, Мені зараз інше дуже важливо. Пелюсткам свої бажання загадаю, Хай летять, кружляючи, вони по світу. Крутиться надія і літає, Про прекрасне я мрію цього літа. Перший пелюстка нехай дарує щастя Людям усім без винятку, А другий позбавить від негоди, Третій допомагає натхненням. У четвертого я попрошу здоров'я Для коханих і рідних людей. П'ятий нехай позбавить від лихослів'я, А шостий додасть мені друзів. Пелюстка сьомий подарує мудрість, А восьмий додасть людям теплоти. Щоб зопалу не зробили дурість .. Дай, ромашка, свій дев'ятий пелюстка мені ти. Десять, а потім одинадцять, дванадцять ...Кожен свою місію несе. Я хочу частіше посміхатися. Огорожі, ромашка, від негараздів.