Арабські рукописи двохтисячорічної давнини нпводять такий спосіб діагностики: сечу людини виливали біля мурашника .І якщо мурахи наближалися до неї й затримувалися надовго, то встановлювали діагноз: А запалення кишечника.В цукровий діабет.Д дизентерія Б запалення сечового міхура .Г гельмітоз( наявність глистів)

ответ В, т.к. муравьи чувствуют сахар . А,Г не подходит, т.к. это заболевание кишечного тракта, Д - это желудочно-кишечного тракта. В не подходит, т.к. муравьи бы даже не стали подходить

В. цукровий діабет

Вперше стан «надмірного виділення сечі»,  один із симптомів діабету, було описано ще у 1550 році до н. е. у давньоєгипетському папірусі Еберса. Індійські лікарі  в той же час  називали його «медова сеча», відзначаючи, що солодка на смак сеча приваблює мурах.