чому аквалангістів з глубины треба підіймати повільно​

Ответ:

з-за тиску, якщо бисто то в них взорвуться легені

Занурення – одне з найсерйозніших випробувань для організму. На значних глибинах фрідайверів, які пірнають без обладнання, чекає безліч небезпек: відсутність кисню, високий тиск, темрява і холод. Досліджуємо, які зміни відбуваються з тілом дайвера. Пірнальний рефлекс ссавців виник мільйони років тому. Він провокує зміни в організмі, покликані полегшити занурення на глибину.В першу чергу, на 10-30% сповільнюється серцебиття (у досвідчених дайверів ця цифра вища), знижуючи споживання організмом кисню. Цей ефект називають брадикардією. Також виникає ларингоспазм – рефлекс, що перешкоджає потраплянню води в легені. А ще зростає артеріальний тиск.Потім відбувається так зване кров'яне зрушення: кров прибуває до життєво важливих органів, захищаючи їх від тиску. Підвищується рівень гемоглобіну, дозволяючи організму дайвера накопичувати більше кисню. До речі, цей рефлекс можна викликати навіть у себе вдома, просто опустивши обличчя в холодну воду. При зануренні на 10 м тиск на тіло подвоюється. На 30-метровій глибині він потроюється, а по досягненню позначки в 100 м легені стискаються до розмірів бейсбольного м'яча. На глибині понад 6 м у людського тіла виникає нейтральна плавучість, що дозволяє йому залишатися на одному рівні, не занурюючись. Якщо протистояти цьому за допомогою спеціальних пристроїв на зразок поясу з додатковим вантажем, виникає негативна плавучість, що дозволяє дайверу продовжити своє занурення.Фрідайверам слід навчитися відрізняти реальну необхідність зробити вдих від рефлекторного імпульсу. Також варто остерігатися перенасичення організму киснем, яке називають азотним наркозом. При ньому спершу виникає почуття ейфорії, яке перетікає в порушення координації. Починаються галюцинації, погіршується мислення. В результаті фрідайвер непритомніє, що неминуче призводить до смерті, якщо поруч немає допомоги. Під водою організм насамперед підтримує функціонування мозку. При відтокові крові з рук і ніг, погіршується моторика. Є ризик втрати свідомості через гіпоксію.Також мозок відіграє важливу роль в психологічних аспектах занурення. Фрідайвінг – заняття небезпечне, тому фактор страху завжди присутній. Новачків лякає темрява, незрозумілі звуки та неможливість вдихнути. Атлетові потрібно впоратися зі своїми страхами, сконцентрувавшись на зануренні.Травми під водою викликані насамперед підвищеним тиском. Можуть розірватися барабанні перетинки, обличчя травмується маскою, тиск під якою знижується, і вона буквально «впивається» в голову дайвера. Легені розтягуються і стискаються, стінки альвеол можуть розриватися, провокуючи кривавий кашель. Якщо у дайвера є проблеми з зубами, больові відчуття в них посилюються через розширення бульбашок повітря, які тиснуть на зуби і нерви.Але головна небезпека під водою – кесонна хвороба. Гази в крові дайвера, який швидко випірнув з великої глибини, утворюють бульбашки та порушують кровообіг. Симптоми варіюються залежно від стадії хвороби. Це може бути як легке нездужання з болем в м'язах, так і емболія дихальної системи. Яку максимальну глибину здатна витримати людина? Успішність занурення залежить від рівня підготовки та тренованості фрідайвера. На даний момент світовий рекорд занурення належить 46-річному австрійцю Герберту Нічу, який у 2012 році досяг 253-метрової глибини. Крім того, він володіє рекордами в восьми інших дисциплінах фрідайвінга.