1. Вимірювання порогу чутливості здійснюється в умовах повної тиші. Один учень сидить на стільцi iз заплющеними очима. Другий учень повільно наближає годинник до правого вуха досліджуваного, доки той не почуе звук. Третій учень лінійкою заміряє відстань від годинника до вушної раковини першого учня. 2. Потім таке саме дослідження проводять із лівим вухом. 3. Підсумок роботи.​

Відповідь

На основі опису, який наданий, не зрозуміло, який саме підсумок необхідний. Можливо, вам необхідна інформація про саму процедуру вимірювання порогу чутливості? Якщо так, то процедура полягає у наступному:

Досліджуваний повинен знаходитись в умовах повної тиші та спокою.

Гучномовець розташовується на відстані 1 м від досліджуваного та поступово знижує гучність звуку, що відтворюється на гучномовці.

Досліджуваний повинен натискати на кнопку відтворення звуку, коли почує його вперше.

Гучність звуку поступово зменшується, доки досліджуваний не перестане чути його.

Здійснюють кілька повторних вимірювань, і результати усереднюють.

Вимірювання проводять із кожним вухом окремо, оскільки поріг чутливості може бути різним для різних вух.

Пояснення:

Объяснение:

Здійснення вимірювання порогу чутливості в умовах повної тиші - це стандартний метод оцінки чутливості людини до звуків. Описаний в етапі 1 експеримент з годинником і учнями може бути використаний для вимірювання порогу чутливості до звуків різної частоти та інтенсивності.

У процесі експерименту, один з учнів має заплющені очі, а інший учень наближує годинник до вуха першого учня, доки той не почує звук. Затим третій учень замірює відстань від годинника до вушної раковини першого учня. Потім процес повторюється для другого вуха.

Після проведення експерименту, результати заносяться в таблицю, де звукові рівні вказуються у децибелах, а відстань - у сантиметрах. Потім графіки залежності порогу чутливості від частоти та інтенсивності звуку будуються на основі цих даних.

Підсумок роботи полягає в отриманні даних про поріг чутливості до звуку для кожного вуха учня. Ці дані можуть бути використані для порівняння з нормальними значеннями та для оцінки можливих проблем з слухом. Крім того, ці дані можуть бути корисними для дослідження впливу різних факторів на чутливість до звуку, таких як вік, стать, захворювання тощо.