8. Частка некодувальної ДНК у геномі багатоклітин- них еукаріотів дуже велика. У найпростіших її менше, а у бактерій вона складає лише 1-2 %. Із чим пов'язана така відмінність? ДАЮ 40 БАЛІВ ​

Відповідь:Бактерії: У бактерій некодуюча ДНК зазвичай обмежується до 1-2% їхнього геному. Це переважно структурні елементи, такі як рибосомальна РНК, регуляторні послідовності, транспозони та інші елементи. В бактерій некодуюча ДНК часто відповідає за структурні та функціональні аспекти, не пов'язані з кодуванням білків.

Прості організми: У простих організмів, таких як найпростіші та метазої, некодуюча ДНК може бути меншою за обсягом, ніж у багатоклітинних еукаріотів, але все ж вона відіграє важливу роль у регуляції генетичної експресії та структурних функціях.

Багатоклітинні еукаріоти: У багатоклітинних організмів некодуюча ДНК може бути значною за обсягом, що часто пов'язується зі збільшеною складністю їхніх геномів та потребою в більш складній регуляції генної експресії, розвитку та спеціалізації клітин.

Пояснення:

Ответ:

Різниця в частці некодуючої ДНК у геномах багатоклітинних еукаріотів, простих організмів і бактерій пов'язана з функціональною специфікацією цих організмів.

1. **Багатоклітинні еукаріоти:** У багатоклітинних організмів, таких як рослини, тварини і люди, некодуюча ДНК може виконувати різноманітні регуляторні та структурні функції. Наприклад, частини некодуючої ДНК можуть впливати на регуляцію експресії генів, структуру хромосом та інші аспекти клітинної фізіології.

2. **Прості організми (найпростіші):** У простих організмів, таких як найпростіші (наприклад, амеби), більша частина ДНК може бути простою та функціонально менш виразною, оскільки ці організми мають менше складні клітинні структури і менше регуляційних вимог.

3. **Бактерії:** У бактерій ДНК часто поділяється на дві основні категорії - кодуюча і некодуюча. Більша частина бактеріального геному призначена для кодування білків і інших функціональних молекул, тоді як некодуюча частина може бути обмеженою, але важливою для регуляції та адаптації.

Отже, величина та функції некодуючої ДНК можуть варіювати в залежності від організму і визначаються його еволюційною і функціональною потребою.

Объяснение:

ᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠᅠ