будьласка)напишіть невиликий твір "мій улюблений фільм"

Я дуже люблю дивитися кіно, особливо комедії. Вони чудово підіймають настрій.Мій улюблений фільм — «За двома зайцями», знятий за однойменною драмою М. Старицького. Я можу дивитися його хоч щодня, і мені ніколи не буває нудно. Цей фільм дуже смішний, причому смішні не лише ситуації, в які потрапляють герої, а й їхня мова, зовнішність, поведінка.Головний герой, Свирид Петрович Голохвастов, щоб не збанкрутіти, вирішує одружитися з багатою дівчиною — Пронею Прокопівною Сірко. Але Проня негарна й нерозумна. Вона трохи повчилася в інституті для шляхетних дівчат і вважає себе зразком гарної поведінки й моди, світською левицею. Голохвастову насправді подобається двоюрідна сестра Проні, Галя, бідна, але красива й вихована дівчина. Та Галя, по-перше, не звертає на Свирида уваги, а по-друге, не має грошей. Тож брати з нею шлюб невигідно. Отже, Голохвастов женеться за двома зайцями, та жодного не ловить — його брехня виходить на світ Божий саме в день весілля з Пронею. Мені дуже шкода в цій сцені Проню: може, вона й дурнувата, погано вихована та не має смаку, але ж вона справді кохала Свирида і сподівалася на щастя.

Актори грають просто чудово, спостерігаючи за ними, дістаєш неймовірне задоволення. А скільки у фільмі каламбурів! Адже Свирид і Проня вдають із себе високоосвічених і культурних людей, якими вони насправді не є, тож їхні намагання створити гарне враження часто невимовно смішні. Фільм давно розійшовся на цитати: «Ваша папіроска скварчить», «Може, й нам роман завить?», «Мамо, надіньте чепчик», «Бачила тітку Секлету, так вона просила передати вам, що ви — падлюка» тощо.

Попри те що фільм «За двома зайцями» є блискучою комедією, він змушує замислитися над украй серйозними та важливими питаннями. Такі люди, як Голохвастов, на шляху до своєї мети не помічають нікого. Вони ладні зруйнувати людські життя й душі, аби досягти цілі, і не зазнають при цьому ніяких докорів сумління. Тож треба вміти розрізняти серед знайомих таких «голохвастових», не піддаватися на їхні лестощі та брехню, давати їм відсіч, зберігаючи вміння посміятися з себе і свою людську гідність.