Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році.
Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для
залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому
він втрачає контроль над часом. Факти свідчать, що більшість
16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн
ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся
до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію
(страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли,
але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.Психологи виділяють такі стадії залежності:Стадія легкого захоплення.
Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру,
вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук,
сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів.Стадія захоплення.
Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування
залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в
комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має
систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до
комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди.Стадія залежності.
Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та
індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється
підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж
ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за допомогою комп’ютерної
мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж
індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не
усамітнюється в собі.Чи може підліток, для якого гра стала
самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість,
реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій
формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор:Психологічні симптоми:• Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером;• Нездатність зупинити роботу за комп’ютером;• Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри;• Ігнорування друзів та сім’ї;• Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером;• Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;Фізичні симптоми:• Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців;• Сухі очі;• Головні болі (схожі на мігрень);• Болі у спині;• Нерегулярне харчування — відсутність апетиту;• Недотримання гігієни;• Розлади сну.Більшість
гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють
ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень. Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи
вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і
однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному
світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих
якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може
бути навпаки.Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай:Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті.Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники.Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання,
розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один
ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості.
Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну
мудрість: «Що занадто, то нездорово».