пажалуста скажите аналіз вірша круки
автор Іммануель ВАЙСҐЛАС

ща

Круки (1942)Нема надії вже позбутись муки.Та хоч би впевнитись в останню мить,Що то не небо шле нам чорних круків,Як тільки знову густо засніжить.О, скільки круків в’ється понад нами!Як моторошно, коли чорний птахКружляє над душею, над думками,

Вселяючи якийсь незнаний жах.А хто із нас відстане по дорозі, —Того уже вважають неживим,Він тихо ляже, щоб спочити в Бозі,Вдивляючись у зграї чорний димІ креслячи, немовби у тумані,Холодний простір змахом кволих рук…Ще трохи, і ми будем бездиханні,І смерть прокряче нам, як чорний крук.

Сфоткать не магу бо кніга в електроном виде