Характерні ознаки трагедії у п'єсі ромео і джульєтта

 період своєї творчості Шекспір склав усього одну, але улюблену за всіх часів оригінальну трагедію – Ромео й Джульетта (ок. 1596). Це вільне драматичне перекладання поеми А. Брука Ромей і Джульетта (1562), що оповідає про трагічну історію двох закоханихУ трагедії "Ромео й Джульетта" Шекспір зображує боротьбу двох люблячих, за своє почуття з навколишнім їхнім середовищем, у якій ще живі древні забобони й старозаветная сімейна мораль. Конфлікт між що йде й новим миром протікає на широко обкресленому соціальному тліПоказані всі стадії й щаблі цього конфлікту. Обоє старого, глави ворогуючих будинків, у душі тяготяться цією віковою звадою, але по інерції підтримують її. Слуга беруть участь у ній зі змушеної покірності. Але ворожнеча не вмерла: завжди перебувають гарячі голови з молоді (Тибальт), готові знову неї розпалитиРомео й Джульетта гинуть жертвами її, але їхнє молоде почуття святкує в п'єсі свою перемогу. Це єдина трагедія Шекспіра, у якій комічний елемент займає значне місце, і ціль його- зміцнити життєрадісний характер п'єсиІнший важливий момент, призначений також підсилити оптимістичний тон п'єси,- роль ченця Лоренцо, помічника закоханих, натураліста й мислителя, далекого всякої церковності й перейнятого справді гуманістичною мудрістюЦе один із самих показових для світогляду Шекспіра образів. Під знаком його філософії, його устремління до природи й природності протікає вся боротьба Ромео й Джульетти за право їх почуття