Лабораторно-практична робота №1 Тема. Вивчення геометрії токарного різця. Мета роботи. Ознайомитись з координатними площинами, кутами різця в основній площині, кутами різця, вимірюваними в головній січній площині. Теоретичні відомості 1. Координатні площини Для визначення кутів між елементами різця користуються координатними площинами. Основна площина (ОП) – площина, паралельна напрямками поздовжньої і поперечної подачі (рис.1, а). Площина різання (ПР) проходить через головну ріжучу кромку дотично до поверхні різання заготовки. Головна січна площина – площина, перпендикулярна до проекції головної різальної крайки на основну площину. На рис.1, б показаний слід цієї площини NN. Допоміжна січна площина – площина, що перпендикулярна до проекції допоміжної різальної крайки на основну площину (N1N1). На заготівці розрізняють три поверхні (рис.1); оброблювану 1, з якої знімається стружка; оброблену 2, що отримана після зняття стружки; поверхню різання 3, що утворена на заготівці безпосередньо головною різальною кромкою різця і є перехідною між обробленою і оброблюваною поверхнями. Рисунок 1 Координатні площини для визначення кутів різця: ПР – площина різання; ОП – основна площина; NN – головна січна площина; N1 N1– допоміжна січна площина; 1 – оброблювана поверхня; 2 – оброблена поверхня; 3 – поверхня різання 2. Кути різця, вимірювані в основній площині (рис. 2) Рисунок 2 Геометрія токарного різця f – головний кут в плані; f1 – допоміжний кут в плані; ε – кут при вершині; α – головний задній кут; γ– головний передній кут; β – кут загострення; δ – кут різання; λ – кут нахилу головної різальної кромки; ОП – основна площина; NN – головна січна площина f – головний кут в плані – кут між проекцією головної різальної кромки на основну площину і напрямком подачі. f1 – допоміжний кут в плані – кут між проекцією допоміжної різальної кромки на основну площину і напрямком подачі. ε – кут при вершині – кут між проекціями різальних кромок на основну площину. ε= 180 – (f + f1). 3. Кути різця, вимірювані в головній січній площині (рис. 2) γ– передній кут – кут між слідами передньої поверхні різця і основній площині. Може бути позитивним ( + ), негативним ( – ) і рівним нулю. α – задній кут – кут між слідами площини різання і головною задньою поверхнею різця δ = 90 ° – γ – кут різання – кут між слідами площини різання і передній поверхні. β = 90° – (α + γ) – кут загострення. Кути, вимірювані в головній січній площині, називаються головними. Аналогічні кути вимірюються в допоміжній січній площині. Вони називаються допоміжними. Величини переднього і заднього кутів зазвичай знаходяться в межах: α = 6° – 12°; γ = (+15°) – (–10°), λ – кут нахилу головної різальної кромки; може бути позитивним, негативним і рівним нулю. Хід роботи 1.Ознайомитись з інструкцією до лабораторної роботи. 2. Вивчити конструкцію токарних різців та їх геометричні характеристики. 3. Накреслити рис. 1, вказавши координатні площини для визначення кутів різця та поверхні заготовки. 4. Накреслити різець, позначивши: f – головний кут в плані; f1 – допоміжний кут в плані; ε – кут при вершині. Дати визначення цих кутів. 5. Написати висновок.

Ответ:

ылрвтвдыивтвдыовтчлялвистслыриытвлчтвьыдов члвов вдытвтвлво

Объяснение:

шыовтвьвлчочтытыовшовововововлылвлвоыллытвовгырвово,☺️☺️