есе на 400-700 слів на тему "я придумаю світ" терміново!​

Ответ:

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,

Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.

Я придумаю ціль, і до неї до дорогу,

І терни на шляху, щоб був непростим.

Я придумаю день, щоб встати зорею,

Склавши мрії в торбину, подамся на схід.

Я придумаю дощ і вогні над землею,

Я ітиму крізь них, і зникатиме слід.

Подорозі собі, я придумаю квітень,

Буде справжня весна... Потім випаде сніг.

Я об себе спіткнусь, і впаду мов убитий,

І залишусь відразу на сотні доріг.

Я придумаю ніч, в ній гулятеме вітер,

Спочиватиме попіл в холодних очах.

Буде спокій і сум, і у небі Юпітер,

Наді мною літатиме стомлений птах.

Він мені розповість, що йти далі даремно,

Де кінчається шлях, і спинився мій час.

Там дорогу нову, хтось придумав для мене,

Там усе не моє, і усе не для нас.

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,

Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.

Там не буде мети, і до неї дороги,

Там літатиме птах поряд з духом моїм.Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,

Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.

Я придумаю ціль, і до неї до дорогу,

І терни на шляху, щоб був непростим.

Я придумаю день, щоб встати зорею,

Склавши мрії в торбину, подамся на схід.

Я придумаю дощ і вогні над землею,

Я ітиму крізь них, і зникатиме слід.

Подорозі собі, я придумаю квітень,

Буде справжня весна... Потім випаде сніг.

Я об себе спіткнусь, і впаду мов убитий,

І залишусь відразу на сотні доріг.

Я придумаю ніч, в ній гулятеме вітер,

Спочиватиме попіл в холодних очах.

Буде спокій і сум, і у небі Юпітер,

Наді мною літатиме стомлений птах.

Він мені розповість, що йти далі даремно,

Де кінчається шлях, і спинився мій час.

Там дорогу нову, хтось придумав для мене,

Там усе не моє, і усе не для нас.

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,

Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.

Там не буде мети, і до неї дороги,

Там літатиме птах поряд з духом моїм.Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,

Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.

Я придумаю ціль, і до неї до дорогу,

І терни на шляху, щоб був непростим.

Я придумаю день, щоб встати зорею,

Склавши мрії в торбину, подамся на схід.

Я придумаю дощ і вогні над землею,

Я ітиму крізь них, і зникатиме слід.

Подорозі собі, я придумаю квітень,

Буде справжня весна... Потім випаде сніг.

Я об себе спіткнусь, і впаду мов убитий,

І залишусь відразу на сотні доріг.

Я придумаю ніч, в ній гулятеме вітер,

Спочиватиме попіл в холодних очах.

Буде спокій і сум, і у небі Юпітер,

Наді мною літатиме стомлений птах.

Він мені розповість, що йти далі даремно,

Де кінчається шлях, і спинився мій час.

Там дорогу нову, хтось придумав для мене,

Там усе не моє, і усе не для нас.

Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,

Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.

Там не буде мети, і до неї дороги,

Там літатиме птах поряд з духом моїм.Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому,

Я придумаю час, щоб зустрітися з ним.

Я придумаю ціль, і до неї до дорогу,

І терни на шляху, щоб був непростим.

Я придумаю день, щоб встати зорею,

Склавши мрії в торбину, подамся на схід.

Я придумаю дощ і вогні над землею,

Я ітиму крізь них, і зникатиме слід.