Допоможіть будь ласка СРОЧНО Е. Портер "Полліанна" Дочитавши листа, міс Поллі спохмурніла, згорнула його й покла- ла в конверт. Вона дала відповідь ще вчора, написавши, що, безпе- речно, забере дівчинку до себе. Адже вона чудово знала, що таке обов'язок, хай би якою неприємною здавалася ноша, звалена на її плечі. Жінка сиділа, тримаючи листа в руках і згадуючи свою сестру Дженні, матір цієї дівчинки. Вона пригадала часи, коли двадцяти- річна Дженні наполягла на своєму одруженні з молодим місіоне- ром, незважаючи на те, що вся родина була проти такого нерозумного кроку. З нею хотів одружитися дуже багатий чоловік, і для батьків він був значно кращим варіантом, аніж якийсь пастор, - однак не для Дженні: багатій був уже в літах, тоді як пастор молодий та сповнений ентузіазму й ідеалістичних міркувань. Його серце переповнювало кохання. Не дивно, що саме його обра- ла Дженні. Вона вийшла за нього заміж і поїхала на південь як дружина місіонера. Після того вони довго не спілкувалися. Міс Поллі добре це пам'ятала, адже їй, наймолодшій із сестер, тоді було п'ятнадцять. Родина не мала бажання спілкуватися з дружиною місіонера. Щоправда, Дженні їм писала, а останню дитину назвала Полліан- ною На честь своїх сестер. Інші її діти померли. Лист про Пол- ліанну став останнім; потім вони отримали від пастора коротку й сумну звістку про те, що Дженні померла в маленькому західному містечку. Час не стояв на місці для мешканців розкішного будинку на пагорбі. Міс Поллі задумливо дивилася на долину, що розкинула- ся біля підніжжя пагорба, і думала про те, як змінилось її життя за останні двадцять п'ять років. Їй уже виповнилося сорок, і вона залишилася зовсім одна. Батько, мати, сестри - усі померли. Протягом багатьох років вона була єдиною незмінною господинею будинку та спадкоєми цею всіх грошей свого батька. Знаходилися люди, які відкрито співчували їй з приводу самотності; були й ті, хто радив узяти до себе компаньйонку й жити разом. Та міс Поллі не потрібні були співчуття й поради. Вона завжди казала, що не почувається самотньою навпаки, їй дуже приємно залишатися наодинці із собою, їй подобалися спокій та тиша. Але тепер... Міс Поллі підвелася з похмурим обличчям і стиснутими в тон- ку лінію губами. Звісно, це добре, що вона така відповідальна жін- ка й має почуття обов'язку, але не такий простий у неї характер, щоб ставитися до всього цього спокійно. Гм, Полліанна - чи чули ви більш недоречне ім'я, аніж це? Треба написати план

Ответ:

атвлулуоаоаооаоово

Объяснение:

о4окшалталулвлалатвлвлсшповлсшаоаооптсоаоиопроаотуоплуиаяелоа нтаоптаоалвтоп впллцк лжвьплп