Кінці вольфрамового дроту з’єднали і надали форму трикутника зі сторонами . До вершин сторони приклали напругу, і через деякий час її дріт нагрівся на 600 ºC, а дріт двох інших сторін на 400 ºC, після чого температура вже не змінювалась. Потім дослід повторили зі стороною . Її дріт нагрівся на 1600 ºC вище за температуру навколишнього середовища, після чого пірометр, яким вимірювали температуру, вийшов з ладу. А) Розрахуйте, якою в останньому досліді була температура дроту сторін і . Знайдіть співвідношення сторін вольфрамового трикутника. Розв’язати задачу для двох випадків: а) зміною опору при нагріванні нехтуємо; б) враховуємо температурний коефіцієнт опору вольфраму 0,005 град-1. Зміною геометричних розмірів провідника знехтувати. Вважати, що теплові втрати пропорційні різниці температур і площі поверхні нагрітого тіла. Оцінити час нагріву вольфрамового дроту сторони а на перші 100 ºC (для першого випадку), якщо на кожний 1 см дроту припадала напруга 10 В. Густина вольфраму 19250 кг/м3, питомий опір за температури 20 0С 55·10-9 Ом·м та питома теплоємність 140 Дж/кг·0С. ороо 2+2

Ответ:4

Объяснение: я так думаю