Азовские походы вкратце

Азовские походы 1695 и 1696 годов — военные кампании России против Османской империи; были продолжением начатой правительством царевны Софьи войны с Османской империей и Крымом; предприняты Петром I в начале его царствования и закончились взятием турецкой крепости Азов. Они могут считаться первым значительным свершением молодого царя.

Росія до петровської епохи, не мала виходу до незамерзаючі моря. Такий стан справ уповільнювало розвиток торгівлі, і партнерських відносин із західними країнами. Петро I, це прекрасно розумів. У 1693 році, Петро I побував в Архангельську, єдиному в той час місті, де був морський порт. Побувавши в Архангельську, Петро I остаточно усвідомлює, що Білого моря недостатньо для розвитку зовнішньополітичних зв'язків. Петро I усвідомлює необхідність виходу Росії до Чорного моря, на якому панує Османська Імперія. Через деякий час, в січні 1695 року було оголошено про майбутній похід на південь. Для походу російські, зібрали 30 тисяч солдатів, командувати якими, було доручено Борису Шереметьєва. Петро I теж значився в армії, бомбардиром. Похід російських військ на південь, у вітчизняній історії отримав назву«Азовських походів».