Дисидентський рух виник з багатьох причин і передумов:- поліпшення внутрішньо-політичного клімату за часів відлиги; - антикомуністичні виступи в країнах східної європи ( Угорщина, Польща, Чехословаччина тощо) ;- Монопольна влада партійно-радянської бюрократичної верхівки; - Постійні утиски та обмеження національного та культурно-духовного життя; - Політика реформування. Є три етапи розвитку дисидентського руху :І єтап: середина 1950-х - 1968. Зародження дисидентського руху, його ідеологічне та організаційне оформлення. ІІ етап 1968-1976 Піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід із підпілля ІІІ етап сер. 1980х - до поч. 1990х діяльність дисидентів активізуються створюються умови для національно-державного відродження. Дисидентський рух став одним із яскравих подій в українському суспільстві. До дисидентів входили кращі із найкращих це Л. Лук'яненко, Ю. Литвин, О. Тихий, В.Мороз, А. Горська, Л. Костенко, а також частина робітників, деякі релігійні діячі та частина студентської молоді. Дисидентський рух мав мету:- демократизація суспільно-політичного життя; - вільний розвиток української мови, культури, звичаїв - забезпечення прав людини - досягнення незалежності.