почему Курганы царские 3 аргумента

Про відношення скіфів до могил своїх предків краще всього розповідає епізод, приведений Геродотом в «Історії». Коли персидський цар Дарій І, який вторгся в скіфські землі, виснажив свої сили, він направив до царя скіфів Ідантірса (Іданфірса) гінця з пропозицією припинити відступ і почати битву або підкоритися, визнавши себе його данником. Вислухавши гінця, Ідантірс відповів: «…Знай, перс, який я: і раніше ніколи не біг я із страху ні від кого з людей, і тепер не біжу від тебе; нині я не зробив нічого нового порівняно з тим, що звичайно роблю в мирний час, а чому я не поспішаю битися з тобою, я і це тобі поясню: у нас немає ані міст, ані засіяної землі, із-за якої ми поспішили б битися з вами з побоювання, що вони будуть узяті і спустошені. Якби конче необхідно було б прискорити бій, то у нас є могили предків: ось і спробуйте розшукати їх і розорити - тоді дізнаєтеся, чи станемо ми битися з вами із-за гробниць або не станемо; раніше ми не битимемося, якщо нам не заманеться...».