Причина та суть роздробленості Київської Русі​

-розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми, посилення боярства;

-великі розміри території держави, їхній різний етнічний склад;

-розвиток і піднесення удільних земель, князівські міжусобиці;

-відсутність сталого порядку престолонаслідування тощо;

-сучасні історики роздробленість тлумачать не як розпад держави, а як зміну її устрою та форми правління.

Київську Русь цих часів дослідники називають федеративною монархією.

Форму правління визначають як колективний сюзеренітет: замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.

На українських землях сформувалося 5 князівств: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке, згодом утворилося Галицько-Волинське.