На думку К. Каутського, «використання державного апарату для задоволення потреб експлуатуючого класу вже не складає сутності держави та не перебуває з нею в нерозривному зв'язку. Навпаки, демократична держава за її тенденціями спрямована на те, щоб бути не органом меншості, а органом більшості населення, тобто трудящих класів». У чому полягає еволюція поглядів на державу К. Каутського порівняно з уявленнями про неї засновників марксизму?

Каутський започаткував трактування держави як важливого інституту управління економікою, підвладного суспільному контролю, гаранта громадянського миру на основі демократичного політичного консенсусу.

Соціалізм не є готовою, на всі часи заданою формулою, він лише створює нову форму суспільного руху і розвитку.

Соціалізм як засіб звільнення пролетаріату неможливий без демократії.

Заперечував диктатуру пролетаріату та революційний шлях переходу до нового суспільного устрою. Виходячи з того, що будь-які зміни в суспільстві в кінці кінців зводяться до змін в економічному фундаменті, К. Каутський стверджував, що для звільнення праці від капіталістичного гноблення недостатньо завоювати політичну владу. На його думку, необхідними є економічні, моральні та інтелектуальні передумови, які мають визріти в рамках існуючого устрою на шляху поєднання приватної та колективної власності, переваг державного планування та ринкового господарювання.

Визначаючи реформи основним засобом здійснення суспільної перебудови, лідер німецьких соціал-демократів виступав за класовий компроміс, перехід до соціалізму мирним шляхом через завоювання більшості у парламенті.

В історію економічної думки К. Каутський увійшов як теоретик, яки одним із перших поставив проблему взаємозв'язку та взаємозумовленостей демократії і соціалізму. Його ідеї дали поштовх подальшим дослідженням перспектив соціалістичної економіки, співвідношення держави і ринку у здійсненні виробництва та розподілу на демократичних засадах.