Чи погоджуєтесь ви з оцінкою реформи 1861 р. як «Великої»? Обґрунтуйте свою думку».

Ответ:

1. Наддніпрянська Україна напередодні реформи 1861 р.

2. Модернізаційні процеси в Російській імперії та Україна(друга половина XIX ст.)

3. Зміст селянської реформи.

4. Наслідки селянської реформ.

Наддніпрянська Україна напередодні реформи 1861 р.

Кріпосне право було атавізмом суспільно-політичного та економічного життя Російської імперії. Кріпосна система стала перепоною для подальшого соціально-економічного розвитку, аморальність кріпосництва на той час була вже загальновизнаною. Усі суспільні верстви населення (інтелігенція, селяни, підприємці і навіть поміщики) розуміли і вимагали скасування кріпосного права, яке спотворювало всі сторони життя. Останньою краплею, яка показала всю неспроможність кріпосницької системи, була поразка російського царизму в Кримській війні.

У середині XIX ст. Російська імперія, до складу якої входило 80% українських земель, переживала глибоку кризу, суть якої полягала у невідповідності існуючих феодальних структур та відносин провідним світовим тенденціям розвитку, що утверджували нове буржуазне суспільство. Характерними рисами кризи у цей час були: занепад поміщицьких маєтків; посилення експлуатації селян; панування екстенсивних методів господарювання; гальмування розвитку капіталістичних процесів стримування формування ринку вільної робочої сили, розвитку підприємництва тощо; наростання соціального напруження у суспільстві; глухе бродіння у народі, що таїло в собі загрозу широкомасштабного «селянського бунту»; посилення процесу відставання Росії від європейських держав-лідерів. 1860 р. продуктивність праці кріпака в Російській імперії була такою, як у країнах Європи 1800 p., коли там ще панували різні форми кріпацтва. Кримська війна (1853-1856), поразка в ній Російської імперії, могутнє піднесення селянського руху (насамперед в Україні) змусили царський уряд замислитись над селянським питанням. На західноукраїнських землях внаслідок революції 1848-1849 pp. кріпацтво було скасовано імперським законом. У Наддніпрянській Україні в цей час воно залишалось недоторканим. Із 13,5 млн. всього населення 5,3 млн. становили поміщицькі селяни, а 5,2 млн. - державні. Вони не мали ні коштів, щоб поліпшити способи ведення своїх господарств, ні жодних громадянських прав. Малопродуктивна кріпацька праця давалася взнаки і в поміщицьких економіях та промислових мануфактурах.

У середині XIX ст. на Україні відбувався стрімкий розпад кріпосницьких відносин, формувалися нові ринкові відносини, поглиблювалася спеціалізація сільськогосподарських районів. На Лівобережній Україні розширювалися посіви тютюну і конопель для продажу, Правобережна Україна спеціалізувалася на вирощуванні пшениці і цукрових буряків, Південь України перетворювався на район вирощування товарної пшениці й розведення овець тонкорунної породи.

Объяснение: