Реформа полягала у розподілі території СРСР на так звані «економічні адміністративні райони»[3] зі створенням у межах областей, країв і республік СРСР мережі територіальних рад народного господарства, у ведення яких були передані підприємства, які раніше перебували в підпорядкуванні промислових та агропромислових міністерств. За задумом ініціаторів реформи децентралізація системи керівництва виробництвом дозволила б збільшити його зростання, підвищити якість продукції, оптимізувати розподіл ресурсів, знизити витрати на ремонт техніки, поліпшити організацію матеріально-технічного постачання