Радянська "культурна революція" - це період історії Радянського Союзу, коли було проведено активну політику щодо створення "нової людини" з новими ідеалами, переконаннями і знаннями, яка мала бути "ідеальним радянським громадянином". Основні особливості радянської "культурної революції" такі:Пропаганда ідеології: Влада використовувала всі доступні засоби масової інформації, включаючи кіно, літературу, музику, театр і журналістику, для пропаганди радянської ідеології. Культурні продукти підлягали обов'язковій цензурі, і їх зміст контролювався владою.Новітність і прогрес: Влада створювала нові культурні інституції, такі як театри, музеї та галереї мистецтв, які відображали ідеї прогресу та науково-технічного розвитку.Політична пропаганда: Партійні лідери і влада активно використовували культурні події для підсилення партійної влади та контролю над громадянами. Також, була спрямована на зниження впливу традиційних цінностей, включаючи релігію та сімейні стосунки, що не відповідали ідеології радянського соціалізму.Політика сталінізації культури: Під час сталінізації культури було запроваджено жорсткі обмеження для художників, письменників, музикантів та інших творчих людей. Вони були змушені створювати твори, що відповідали партійній лінії,