Проаналізуйте науковий текст історика Р. Віппер та дайте відповіді на запитання. Така тривала війна була можлива лише за особливих умов рекрутування солдатів та їх утримання. Валленштейн висловив це словами «війна годує війну». Солдатів наймали як робітників для будівлі; капіталом для їхньої винагороди ставали завоювання і здобич... Цих солдатів не можна було утримати в дисципліні. Вони перетворювалися після перемоги або взяття міста на звірів. Часто вони вирізали або вішали все чоловіче населення і, забравши здобич, підпалювали поселення. Коли Тіллі взяв багатий Магдебург... на прохання громадян про помилування Тіллі заявив: «Почекайте ще годину; я подивлюсь, що можна буде зробити; треба ж дати солдатові щось після стількох небезпек та праці». На думку іншого начальника, щоб утримати серед них порядок, потрібно було більше шибениць, ніж будинків, та більше мотузок, ніж дерев. Валленштейн приваблював понад усе тим, що надавав своїм солдатам повну свободу. 1) Про які події йдеться в наведеному уривку? 2) Як ви розумієте вислів «війна годує війну»? 3) Чому Тіллі дав таку відповідь громадянам Магдебургу? 4) Як можна охарактеризувати армію А. Валленштейна?

Ответ:

Уривок описує умови рекрутування та утримання солдат військових частин в період тривалої війни.

Вислів «війна годує війну» означає, що війна створює потребу в додаткових ресурсах, які можна здобути лише шляхом завоювання і здобуття здобичі, що призводить до посилення бойових дій і продовження війни.

Тіллі не зміг здержатися від насильства, оскільки його армія була складена з найманців, які були важко утримувати в дисципліні. Його відповідь можна розуміти як бажання задовольнити своїх солдатів, щоб вони продовжували боротьбу на його боці.

Армію А. Валленштейна можна охарактеризувати як найману військову формацію, що складалася з солдатів, які воювали з метою здобуття здобичі та завоювання територій. Їх поведінка була часто неконтрольованою і звірячою, що призводило до руйнування міст та насильства щодо мирного населення. Валленштейн надавав своїм солдатам повну свободу, що призводило до відсутності дисципліни в армії.