Охарактеризуйте становище православної церкви та її духовенства у другій половині 17 ст. в Україні Буду вдячна!

У другій половині XVII століття православна церква та її духовенство в Україні перебували в скрутному становищі. Православна Церква перебувала під контролем Речі Посполитої, яка нав’язала Берестейську унію 1596 року, змусивши Православну Церкву прийняти зверхність Папи Римського та латинський обряд. Це призвело до періоду переслідувань і придушення Православної Церкви, багато хто з її духовенства був заарештований і засланий. Водночас православна церква зіткнулася з конкуренцією з боку уніатської церкви, яка була створена Берестейською унією і набирала популярності. Це призвело до скорочення кількості православного духовенства та зменшення кількості православних церков і монастирів. Незважаючи на ці труднощі, православна церква змогла зберегти свою присутність в Україні. Духовенство продовжувало служити віруючим і здійснювати духовний провід. Вони також відіграли важливу роль у культурному та інтелектуальному житті країни, а також у боротьбі за незалежність України.

Ответ:

Становище православної церкви в XVI столітті

Через те що Україна перебували у складі католицькою Польщі, влада якої поширювала, власне, католицтво за допомогою мереж колегій і друкарень, становище Української православної церкви було вкрай складним.

Теж нелегкими були і зовнішні фактори для Української православної церкви. В 1453 році Константинополь був захоплений турками-османами, отже, була втрачена можливість впливати на православну церкву з боку Візантії, що була теж православною. В 1589 році Московський Патріархат був визнаний Константинопольським Патріархатом, надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі, що занепокоїло українських церковних діячів.

3 ці всі вище згадані аспектами все частіше підштовхували українських церковних діячів до об'єднання з римо-католицькою церквою, яке відбулося в 1596 році.

Проте почали формуватися національно-релігійні громадські Об'єднання міщан при православних церквах, які називалися братствами. Братчики, тобто члени об'єднання, розгорнули широку культурно-просвітницьку діяльність: створювалися бібліотеки, відкривалися Друкарні та школи. Також вони забезпечували храми книжками, іконами, свічками тощо.

Отже, не дивлячись на всі труднощі, які з'явилися перед Українською православною церквою, її народ, тобто українці, змогли зберегти свою віру, несучи її крізь віки.