Перша світові війна як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати. 1. Чи з власної волі українці залишали рідні краї? 2. Хто зазвичай виступав ініціатором виселення мешканців? 3. Яким був склад біженців? (вік, стать, соціальна та національна приналежність) 4. Охарактеризуйте випробування біженців на шляху до місця призначення. 5. Яким було життя біженців? СРОЧНО!!!!!! КОРОТКО!!!!!!

Ответ:

1. Більшість українців залишали свої рідні краї з примусу, зумовленого війною: мобілізацією, конфіскацією майна та іншими обмеженнями.

2. Ініціатором виселення мешканців зазвичай виступали окупаційні війська та місцеві адміністрації, а також уряди країн-союзників, які відправляли туди своїх громадян.

3. Склад біженців був різноманітним за віком, статтю, соціальною та національною належністю. Це були переважно жінки, діти та літні люди, які відчували більшість наслідків війни. За національністю, на місце евакуації були направлені переважно українці, поляки, євреї, білоруси та росіяни.

4. Випробування біженців на шляху до місця призначення були надзвичайно важкими та небезпечними. Більшість переселенців мусила йти пішки без необхідних речей та продуктів харчування, що викликало недостатню харчову споживаність та моральний тиск з боку злочинців та окупаційних військ. Багато людей були змушені ховатись від снарядів та бомбардувань, а також піддалися крадіжкам та розбоївникам.

5. Життя біженців було дуже складним та непевним. Вони часто опинялися в таборах для переселенців, жили в будівлях, які були не придатними для проживання, або живуть на вулиці. Брак продуктів харчування, ліків та матеріальних благ ускладнювали ситуацію. Разом з тим, державні та громадські організації намагалися забезпечити переселенців необхідним, щоб полегшити їхнє випробування на шляху до місць нового проживання.