Написати повідомлення про створення Карфагену. срок: 7 квітня

Объяснение:

У 814 році до н. е. колоністами з фінікійського міста Тір (нині — Сур, Ливан) на північному узбережжі Африки засновано місто Карфаген, яке згодом стало столицею однойменної держави.

Згідно з легендою, на чолі перших колоністів була цариця Елісса, яка залишила батьківщину після того, як її брат, цар Тіра Пігмаліон, вбив її чоловіка, щоб заволодіти його багатствами. Завдяки вигідному географічному положенню місто розвивало торгівлю і підтримувало зв'язки не лише з сусідніми фінікійськими колоніями, але й з Кіпром і Єгиптом. Особливий інтенсивно Карфаген став розвиватись у VIII ст. до н. е., коли Фінікія була завойована Ассірією і багаточисельні колонії отримали незалежність та поповнились втікачами з давніх фінікійських міст Східного Середземномор'я.

Починаючи із VII ст. до н. е. Карфаген став засновувати власні колонії, які з'явились на Балеарських островах та в Північній Африці. Для протидії грецькій колонізації, яка почалась в кінці VII ст. до н. е., фінікійські колонії почали утворювати військові союзи, і в VI ст. до н. е. Карфаген об'єднав навколо себе фінікійські колонії не лише Африки, але й сучасної Іспанії, Сицилії, а саме місто, з чисельністю населення до 700 тисяч чоловік, стало другим у світі (після Александрії).

У III ст. до н. е. між Карфагеном і Римською республікою почались війни за контроль над Сицилією та Іспанією. Навіть програвши дві війни, Карфаген зумів зберегти свої могутність і для повного його знищення в 149 році до н. е. Рим розпочав Третю Пунічну війну, під час якої місто Карфаген був повністю зруйноване, з півмільйонного населення 50 тисяч попало в рабство, а його володіння перетворені у римську провінцію Африка.

З часом місто було відбудоване і стало головним містом римських володінь в Африці. Але із занепадом Римської імперії, у 439 році Карфаген був захопленний вандалами і майже на сто років став столицею Королівства вандалів та аланів. Після його завоювання в 534 році візантійським імператором Юстиніаном I Карфаген став центром екзархату Візантійської імперії. Востаннє Карфаген був завойований під час арабської експансії VII століття — мусульмани захопили його в 698 році, а каміння зруйнованого Карфагену було стало основою для будівництва міста Туніс, передмістям якого і є сьогодні.

Карфаген був найбільшим мегаполісом античності зі своїм флотом, армією та економікою. Зараз люди можуть глянути на його руїни і побачити лише відлуння пишноти цього місця. Однак завдяки вченим та археологам є можливість дізнатися цікаві факти з історії заснування Карфагену та побуту його мешканців.1. Стіни, що оточували Карфаген, відрізнялися особливою фортецею, тому мало які знаряддя могли їх пробити. За оцінками фахівців, кожна стіна височіла не менше ніж на 17 метрів, не включаючи висоту веж із зубцями, а ширина становила близько 10 метрів.Функціонал міських стін не закінчувався на захисті: укріплення приховували у собі двоповерхову конструкцію, де розташовувалися стійла, які містили щонайменше 4000 коней і сотні слонів. Військові казарми та сховища також знаходилися всередині стін та вміщали близько 20 000 воїнів.Такий продуманий підхід до будівництва був невипадковим, оскільки при нападі ворогів воїни могли швидко відреагувати, і біля стін за лічені хвилини розгорталася оборонна операція.2. Хоча Карфаген мав можливість створити свою власну армію, міська влада воліла брати на службу найманців. Армія складалася виключно з африканських, іспанських та галйських племен, які неодноразово демонстрували свій професіоналізм.Незважаючи на те, що така армія була досить сильною, вона мала один великий мінус – воїни не боролися за безпеку і спокій Карфагена. Мета воїнів полягала виключно у фінансовій вигоді, не відчуваючи патріотичних почуттів. Влада намагалася змінити ситуацію, обіцяючи найманцям безкоштовну землю та громадянство у разі успіху, але великих змін це не спричинило.