Що таке язичництво? Які риси були йому притаманні як системі світогляду східних слов'ян?​

Язичництво - це система віросповідання, яка характеризувала релігіозні переконання і практики деяких народів, включаючи східних слов'ян, до прийняття християнства. Язичництво ґрунтувалося на вірі в різних богів та природні явища, та включало різноманітні обряди та обрядову практику.Деякі риси язичництва серед східних слов'ян включали:1. Багатобожжя: Язичництво східних слов'ян включало віру в багатьох богів і духів, які були пов'язані з різними природними явищами, такими як блискавка, гроза, природні стихії і родючість землі.2. Культ природи: Віра в природу та її важливість для життя була важливою складовою язичництва. Віряни вважали, що природа має своїх богів, і ритуали спрямовані на залучення благословення природних сил.3. Обряди та свята: Язичництво мало численні обряди та свята, пов'язані з циклами природи, сільськогосподарськими роботами і іншими подіями. Ці свята та обряди були спрямовані на втілення віри в природні боги і залучення їхньої благосклонності.4. Верховний бог: У деяких випадках серед східних слов'ян існував концепт верховного бога, який вважався наймогутнішим і захисником народу.З прихідом християнства на територію східних слов'ян у середньовіччі, багато з цих язичницьких переконань і практик були асимільовані або забуті, і християнство стало домінуючою релігією. Однак деякі елементи стародавнього язичництва можна знайти в сучасних культурних обрядах і традиціях слов'янських народів.