Яке значення, на вашу думку, мали ці стосунки для обох держав? Ромейська імперія та столичний Константинополь були важливими для торгівлі Русі. Тож походи русів до Царгорода упродовж IX – першої половини Х ст. були спрямовані не на руйнування Візантії, а на здобуття вигідних умов для торговців, вільний проїзд та побут посланців, до чого поступово додавалися можливості для наймання русів на імператорську службу. Ромеї оцінили бойову міць руських дружинників, тому охоче приймали їх до війська. Імперська влада натомість схиляла князів до прийняття християнства. Якщо для укладання угоди з Аскольдом його хрещення було обов’язковою умовою (із «варварами» імператори воліли не домовлятися), то княгиня Ольга прийняла християнство добровільно. Ситуація змінилася у 964 р., коли князь Святослав зайняв престол свого батька. Він був прихильником язичництва, а війна стала справою його життя («Іду на ви», – гасло князя, відоме із літопису). Того ж року Святослав почав упокорення в’ятичів, близько 965 р. розбив Хозарський каганат. Його войовничість вирішили використати візантійці у боротьбі із болгарами. Князь Святослав у 967–968 роках здійснив успішний похід проти Першого болгарського царства, захопивши частину земель. Лише печенізька облога Києва «відкликала» його на Русь. Київські бояри, княгиня Ольга докоряли князю за байдужість до рідної землі, проте завойовані землі на Дунаї йому були цікавішими, ніж Середнє Подніпров’я.Після смерті матері князь Святослав розділив Русь між синами і вирушив до болгарських володінь. Він захопив столицю Преслав і не хотів далі ділитися з візантійцями. Князь із військом дійшов до Адріанополя (м. Едірне, Туреччина), проте його зупинила ромейська армія. Під тиском супротивника довелося відступити у Доростол (Силістра, Болгарія). Тривала війна виснажувала русів та візантійців. Від князя Святослава відокремилися його союзники угри та печеніги, чимало болгарської знаті він стратив, бо підозрював у зраді. За таких умов довелося укладати мир. Князю та його дружинникам дозволялося покинути болгарські землі, напевно, для Русі зберігалися торгові привілеї. Проте ромеї підкупили печенізького хана. Знекровлене у боях руське військо було оточене і розбите на зворотному шляху. Князь Святослав загинув 972 р.

Ответ:

Для обох держав, тобто Ромейської імперії (Візантії) і Русі, стосунки відігравали важливу роль. Русь зацікавлена була у сприянні своїм торговим і політичним інтересам через відносини з Візантією, оскільки імперія була важливим торговим партнером. Русь намагалася отримати вигідні умови для торгівлі, вільного проїзду та побуту посланців. З іншого боку, Візантія бачила у руських дружинах відмінну бойову силу і використовувала руських воїнів у своїх військах.

Зміна ситуації настала під час князювання Святослава, який був прихильником язичництва і був нахилений до завоювань. Його військові походи проти болгар і Візантії призвели до загострення відносин і руйнування попередніх домовленостей. Князь Святослав загинув у боротьбі, і це подальше загострення ситуації призвело до погіршення стосунків між Руссю та Візантією.

Отже, стосунки між Руссю і Візантією мали значення як для торговельних інтересів, так і для геополітичної ситуації в регіоні.

Объяснение: