внутрішня та зовнішння політика володимира святославовича

Відповідь:

Внутрішня політика Володимира Святославовича була спрямована на зміцнення його влади та розвиток держави. Він проводив реформи, спрямовані на централізацію влади, зокрема, замінив страту на збір данини. Володимир також ініціював будівництво фортець і оборонних споруд для захисту від набігів кочових племен. В 1010 році Володимир призначив свого сина Бориса спадкоємцем, а іншим синам передав у розпорядження кілька земель.

Щодо зовнішньої політики, Володимир активно вів війни з сусідніми державами та племенами. Він проводив походи проти білих хорватів, в'ятичів, ятвягів, радимичів, булгар, греків, вірмен, поляків, печенігів. Особливе місце у зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Задля охорони від їхніх нападів Володимир ініціював створення нової системи оборони. Він також відновив мир з Візантією та уклав шлюб з візантійською царівною Анною. В 1006 році Володимир підписав договір з волзькими болгарами про торгівлю.

Одним з найважливіших етапів його правління було хрещення Русі в 988 році та початок поширення християнства серед киян. Це було важливим кроком у формуванні Київської Русі як християнської держави.

Відповідь:

Внутрішня політика.

Після смерті своєї матері, княгині Ольги, Святослав Ігоревич поховав її за християнським звичаєм, а сам почав готуватися до другого походу на Болгарське царство. Щоб не покидати Київську державу напризволяще, поділив землі між синами. У Києві поставив старшого сина Ярополка, в деревлянській землі княжив Олег. Новгородом управляв наймолодший син Володимир, а його надійною підтримкою, мудрим радником був Добриня, дядько по материнській лінії. Не судилося Святославу повернутися з болгарського походу, загинув він від підступних печенігів. Не стало батька, не стало злагоди між братами. Братівські чвари через владу тривали аж вісім років! У 980 році в Києві утвердився князь Володимир Святославович.

Шлях Володимира до київського престолу був непростим, тож князь, насамперед, вирішив зміцнити свою владу. Для цього здійснив адміністративну реформу: усунув від влади племінних вождів, натомість передав правління своїм синам або ж відданим йому намісникам — боярам. Відтоді території почали називати не за племенем, яке там мешкало, а за головним, центральним містом: Київська, Новгородська, Чернігівська, Переяславська земля тощо. Готуючись до нових військових походів, Володимир був зацікавлений у сильному й відданому війську. Ще від часів княжіння Олега руське військо складалося з найманців-варягів. Володимир вирішив замінити варягів на руських воїнів, таким чином здійснивши військову реформу. За вірну службу обдаровував дружинників землею. Володимир першим з київських князів карбував монети зі срібла (срібники) та із золота (златники). На монетах вперше було зображено символ князівської влади, а нині герб незалежної України — тризуб. Також було викарбувано написи: «Володимир на столі (на престолі)», «Володимир, а це його срібло», «Володимир, а це його золото». Історики припускають, що срібники були переплавлені з арабських монет, а златники — з візантійських, яких на той час було найбільше в грошовому обігу Київської держави.

Зовнішня політика.

Отримавши при народженні ім’я Володимир — володар світу, — князь мріяв про підкорення нових земель. Розширення території Київської держави відбувалося за рахунок сусідніх племен та володінь інших держав. Вдалими були походи на дулібів та білих хорватів. Успішно здолав князь опір в’ятичів та радимичів, які піднімали повстання та відмовлялися платити данину. Підкоривши плем’я ятвягів (західнобалтійське плем’я), звів фортецю Берестя (нині місто Брест, Білорусь).

Протидіяв спробам Візантійської імперії узалежнити Київську державу. Відгукнувся на прохання візантійського імператора Василія ІІ придушити виступ у Малій Азії, але за умови, що одружиться із візантійською принцесою Анною. Щоправда, після успішного походу в Малу Азію Василій ІІ забув про свою обіцянку. Розгніваний князь пішов у м. Херсонес (Корсунь), що перебував під візантійською владою. Тут він перекрив водогін, чим змусив греків здатися. Володимир охрестився в Херсонесі, після чого зміг одружитися з візантійською принцесою. Спільна віра й династичний союз ще більше зблизили Київську державу та Візантійську імперію.

Пояснення: