За правління Ярославичів, у період з 1054 по 1132 роки, для Русі-України існувало дві основні загрози:Напади кочівників зі степу. У цей період на південних кордонах Русі-України посилилися набіги кочових племен, зокрема половців. Половці були войовничими народами, які часто нападали на українські землі, грабували та вбивали населення. Напади половців завдавали великої шкоди Русі-Україні, ускладнювали її розвиток і сприяли роздробленню держави.Міжкнязівські чвари. Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році між його синами розпочалися чвари за владу. Ці чвари призвели до роздробленню Русі-України на окремі князівства, які часто воювали між собою. Міжкнязівські чвари також сприяли ослабленню Русі-України та її вразливості перед зовнішніми загрозами.Ці дві загрози негативно впливали на розвиток Русі-України за правління Ярославичів. Вони призвели до роздробленню держави, ослаблення її обороноздатності та погіршення внутрішнього становища.