Українська держава у період Директорії, яка існувала між 1918 та 1921 роками, була ключовим етапом у боротьбі України за незалежність після падіння Російської імперії. Цей період характеризується великою політичною та військовою нестабільністю. 1. Політичний устрій: Україна була проголошена незалежною республікою з урядом, відомим як Директорія. Це був виконавчий орган, що наслідував Центральну Раду. 2. Визначні лідери: До складу Директорії входили відомі українські політики та військові лідери, зокрема Симон Петлюра, Володимир Винниченко та Андрій Макаренко. 3. Зовнішні конфлікти: Україна опинилася в складному міжнародному контексті, зіткнувшись з агресією більшовицької Росії та інших сусідів, які прагнули зберегти або розширити свій вплив на українських теренах. 4. Внутрішні виклики: Директорія зіштовхнулася з численними внутрішніми проблемами, включаючи економічні труднощі, соціальні розбіжності та міжетнічні напруження. 5. Культурний розвиток: Незважаючи на конфлікти та нестабільність, цей період також був свідком спроб утвердження української культури, мови та національної ідентичності. 6. Закінчення Директорії: У 1921 році, після ряду воєнних поразок та зовнішнього тиску, Директорія фактично припинила своє існування, а Україна була поділена між Польщею, Румунією та радянською Росією.Цей період був важливим етапом у боротьбі України за свою незалежність та формування національної державності.