Реформацію Англіканської церкви провів Генріх VIII, король Англії. Він відділив Англійську церкву від Римо-Католицької церкви та заснував Англіканську церкву, ставши її головою. Акт про супрематію, прийнятий у 1534 році, офіційно оголосив Генріха VIII головою Церкви Англії, що підтвердило його відхід від папської влади. Це було частиною більш широкого процесу реформації, який включав закриття монастирів та зміну релігійних практик. Основна мета цієї реформації полягала в утвердженні королівської влади над церковними справами та відокремленні від папського авторитету, що також дозволило Генріху VIII вирішити свої особисті проблеми, зокрема питання розлучення.