Зовнішня політика німечини наприкінці 19 ст на почтаку 20 ст Даю 25 балов !!!!

Ответ:

Зовнішня політика Німеччини наприкінці 19 століття та на початку 20 століття була складною та багатогранною. У цей період Німеччина пройшла через важкі трансформації, що вплинули на її зовнішню політику.

Наприкінці 19 століття Німеччина була роздробленою на різні політичні та адміністративні одиниці, такі як Королівства Пруссія, Баварія, Заксонія тощо. Це ускладнювало її участь у міжнародних справах. Проте, з початку 20 століття Німеччина поступово об'єднувалась під лідерством прусського канцлера Отто фон Бісмарка.

Політика Отто фон Бісмарка характеризувалась реалізмом та наголосом на реалполітику. Створенням Німецької імперії в 1871 році після виграшу пруссько-французької війни, Бісмарк спрямував свої старання на збереження миру в Європі та консолідацію своїх досягнень. Він дуже дбав про збалансованість сил на континенті і намагався забезпечити стабільність через договори та альянси з іншими державами. Наприклад, відомими його досягненнями були створення Трійстороннього союзу з Австро-Угорщиною та Італією (1882) та Реассигурації з Російською імперією (1887).

Однак, після звільнення Бісмарка з посади канцлера в 1890 році, зовнішньополітична ситуація змінилась. Нові лідери в Німеччині, зокрема Вільгельм II, діяли менш реалістично та більш агресивно. Він прагнув позиціонувати Німеччину як світову державу, проводячи більш амбіційну та експансіоністську зовнішню політику. Це призвело до зростання напруженості між Німеччиною та іншими великими державами.

У результаті, зовнішня політика Німеччини наприкінці 19 століття та на початку 20 століття була хаотичною та непостійною