доповідь про бога язичницьтва (Любого) срочно мне завтра треба здати

Ответ:

Дажбо́г — сонячний бог давніх слов'ян[2], бог Сонця, світла, розпорядник земних благ, можливо син Сварога; у народі називався також Дайбог. Божество входило до складу ідолів так званого Володимирового (Київського) пантеону поруч із Перуном, Хорсом, Стрибогом, Симарглом і Мокошею.

Ареал культу Дажбога охоплював землі східних слов'ян і східні землі південних[15]. Дажбог входив до пантеону Володимира Великого, його ідол стояв у Києві поряд з ідолами інших богів[16].

Вигук «дайбог!» зберігся понині в ритуальних обрядах та при розпиванні міцних напоїв; у колядках приспів: «Ой дай Боже!», а також вираз «дати на Боже», тобто «жертвувати на церковні потреби». Українська приказка «пошли, Боже, з неба усього, що нам треба», можливо, звернена не стільки до християнського Бога, скільки до Дажбога. Дажбог згадується у весільній пісні «Там здибався князь з Дажбогом, рано-рано»[3]. В іншій пісні Дажбог прославляється як божество родючості, що відмикає ключами літо, тобто оживляє природу[17].

В українській грамоті XIV ст. вказується власне ім'я Дажбогович[13].