сочинение-миниатюру на любую тему

Найближча людина для кожного — це його мати. Любов до матері закладена в нас самою природою. Мати допомагає нам робити перші кроки у житті, вона — і порятунок у скрутну хвилину, і допомога у нещасті, і радість у добрий час. Матір не вибирають. її нам дає доля — єдину і неповторну у своїй любові. У когось мати старша, у когось — більш молода, вродлива чи не дуже, розумна, сприйнятлива до науки чи ні, але кожна мати красива своєю любов'ю, мудра у поводженні із дитиною. Любов до дочки чи сина робить її молодшою у душі. Кожна мати добра. У кожній жінці закладена інтуїтивна, рефлекторна любов до дитини. У поводженні матері з дочкою чи сином — велика мудрість. Мати знає, що треба сказати, а що — ні. І! любов не знає меж. Кожна наша проблема — це і проблема матері. Кожна наша радість — це її радість, наше горе — її горе. Мати — неповторна у своїй красі, щира у своїй любові.

Чудесное время года – зима. Этому подтверждение - зимний лес. В эту пору года лес неповторим своим светом и чистотою. Кажется, что в нём царят покой и тишина, но это только на первый взгляд. Вот дятел застучал. Белка из  дупла выглянула. Рябина на опушке примеряет подарок от красавицы зимы - вытканную из снега шаль. Вот из-за серой миниатюрной тучки выглянуло солнышко, и случилось волшебство. Заискрилось все вокруг, засверкало. Вздрогнули и потянулись к солнцу мохнатые веточки елок. А воздух искрится, словно пронизанный мерцающими миниатюрными пылинками. Хорошо провести в зимнем лесу выходной день.