краткий пересказ Давня Весна

Була весна весела, щедра, мила,Промінням грала, сипала квітки,Вона летіла хутко, мов стокрила,За нею вслід співучії пташки!Все ожило, усе загомоніло –Зелений шум, веселая луна!Співало все, сміялось і бриніло,А я лежала хвора й самотна.Я думала: «Весна для всіх настала,Дарунки всім несе вона, ясна,Для мене тільки дару не придбала,Мене забула радісна весна».Ні, не забула! У вікно до менеЗаглянули від яблуні гілки,Замиготіло листячко зелене,Посипались білесенькі квітки.Прилинув вітер, і в тісній хатиніВін про весняну волю заспівав,А з ним прилинули пісні пташині,І любий гай свій відгук з ним прислав.Моя душа ніколи не забудеТого дарунку, що весна дала;Весни такої не було й не буде,Як та була, що за вікном цвіла.1894 року.