власне закінчення до твору жага до життя

Я йшов і йшов і вдалі я побачив якусь дивну істоту схожу на людину але згадав, що мені можуть бачитися різні речі, тим більше Біл помер  (але насправді у (моєму продовженні) Біл не помер і шукав свого друга а кістки були якоїсь тварини, яку зїв вовк.) Ця дивна істота була все ближча до мене і ближча. І нарешті я побачив біля мене Біла і він сказав: "Я шукав тебе усюди, і не знаходив, але нарешті знайшов!, ходімо на нас чекає корабель" і ми попливли до дому цілі і не ушкоджені, там нас нагодували і дали суху одежу. І все було як завжди.