Сделайте заголовки: вот вам сказка
Була середина березня. Ми з нетерпінням чекали, коли до нас у садок знову прилетять старі знайомі — шпаки. Де милі, веселі птахи, перші перелітні гості, радісні вісники весни.
Багато сотень кілометрів треба їм летіти зі своїх зимових таборів у теплих країнах. Багатьом із них доводиться пролітати над морями. Скільки пригод і
небезпек у дорозі: дощі, бурі, густі тумани, градові хмари, хижі птахи, постріли жадібних мисливців. Скільки неймовірних зусиль потрібно докласти до такого перельоту маленькій пташці! Немає серця в мисливців, які нищать птахів під час важкого перельоту, коли вони прагнуть туди, де народились, де вперше побачили сонячне світло.
Птахи чутливі до змін погоди і заздалегідь передбачають їх. Та буває, що перелітних мандрівників посеред безкрайнього моря зненацька захопить
хуртовина. До берегів далеко, птахи знесилені далеким польотом. Тоді гине вся зграя, врятовується хіба лише невеличка частина найсильніших птахів.
Щастя, якщо зустрінеться птахам у ці жахливі хвилини морське судно. Цілою хмарою спускаються вони на палубу, на снасті, на борти. У небезпеці вони
ввіряють своє маленьке життя людині. І суворі моряки ніколи не скривдять птахів...
Згубними для таких птахів бувають часом і прибережні маяки. Сторожі знаходять ранками, після туманних ночей, тисячі пташиних трупів навколо
маяка. Знесилені перельотом, обважнілі від морської вологи, птахи, досягши ввечері берега, несвідомо летять туди, куди їх обманливо ваблять світло і
тепло. У своєму швидкому льоті вони розбиваються, вдарившись грудьми в товсте скло, залізо чи камінь... Лише досвідчений вожак врятовує від цієї біди свою зграю, зарані взявши інший напрям.
Вдаряються також птахи і в телеграфні дроти, якщо чомусь летять низько, особливо вночі та під час туману.
Зробивши небезпечний переліт через море, шпаки відпочивають цілий день ізавжди в певному улюбленому з року в рік місці. Прилетять під, вечір,
підгодуються, трохи подрімають вночі, а вранці — ще до зорі — легкий сніданок і знову в дорогу.