анализ вирша зимовий етюд

Трішки туману і трішки інею,

неба льодинку холодну —

на шлях…

Вечір, мов казка, над Україною

казка, як вечір,

аж синьо в очах…

Там, за тополями,

за огорожами,

де місто тікає на ніч в степи —

все запорошене,

все насторожене,

вся Україна заслухалась —

і не спить…