Потрібен такст твору "Гуцульська правда",в неті немає,допоможіть

Ой по-під гай зелененькийХодить Довбуш молоденькийНа ніженьку налягає,Топірцем ся підпирає.Ой, ви, хлопці, свистом-свистом,Засипає стежки листом.Ой, ви, хлопці, бігом-бігом,Замітає стежки снігом.Аби Кути не минути,До Космача повернути.До Космача, та й до Дзвінки,До Штефанової жінки.Добрий вечір, Штефанова!Чи вечеря вже готова?А вечеря не готова,Бо Штефана нема вдома.Він поїхав петлювати,Мабудь буде ночувати .Штефан пішов на роботу,Повернеться у суботу.Чи будеш нам відкривати?Чи самим ся добувати?В мене двері тисовії,На них замки сталевії.Не поможуть замки твої,Як підставлю плечі свої.Довбуш начав налягати,Стали двері ся ламати.Довбуш двері відкриває,(Довбуш плечі підкладає,)Штефан в Довбуша стріляє.Як устрілив в праве плече,А з лівого кровця тече.Бо знав добре поціляти,Довбуш буде помирати.Ой, ви, хлопці, ой, ви мої,Візьміть мене з хати тої.Ой, ви, хлопці, ви, молодці,Беріть мене на топорці.Беріть мене на топори,Занесіть мя в чорні гори.Занесіть мя в Верховину,Де родився, там най згину.Там родились тато й мати,Там я буду спочивати.Сріблом-златом поділіться,Та й за мною не журіться.Штефанові дайте мірку,Бо я любив його жінку.Штефанисі дайте сала,Бо вона мене кохала.Тай топірці занехайте,Крови більш не проливайте.Бо кров людська - не водиця,Проливати не годиться.Як будемо ґаздувати,Жінкам правди не казати!Не журіться, пане-браття, -Ще повстане Прикарпаття!Ой, попід гай зелененькийХодить Довбуш молоденький