план біографії ліни костенко 

Народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві під Києвом в учительській родині.Батька переслідували КДБ та перед війною кинули в табір.У 1936р. родина перебралася до Києва.Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946р. були опубліковані її перші вірші.Провчившись деякий час у Київському педагогічному інституті, у 1952р. стає студенткою Московського літературного інституту.Незабаром виходять перші збірки.Стала однією з найактивніших учасниць шістедяситників.Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували.Вона продовжувала писати і згодом, у 1977р, знову друкувалися твори.Отримала Державну премію України ім. Шевченка, премію фундації Антоновичів, премія Франчески Петрарки та медаль Святого Володимира.Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії.У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України.Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя.Творчість:- збірка «Проміння землі» (1957р.)- збірка «Вітрила» (1958р.)- збірка «Мандрівка серця» (1961р.)- збірка «Зоряний інтеграл»- збірка «Княжа гора»- збірка «Над вічними берегами вічної ріки» (1977р.)- роман «Маруся Чурай»- збірка «Неповторність» (1980р.)- збірка «Сад нетанучих скульптур» (1987р.)- збірка «Вибране» (1989р.)- роман «Записка українського самашедшого» (2011р.)