Цікавою була Маринка, все їй треба знати. Почує, наприклад, якесь нове слово - неодмінно спитає, а що воно значить. Пояснять їй раз - і запам'ятає.
Та трапилось Маринці одне слово, яке вона ніяк не могла втямити. А слово те звичайнісіньке: «зараз». І якби через нього не стався один неприємний випадок, Маринка, мабуть, і досі б його не зрозуміла.
Прокинулась дівчинка в неділю, сяк-так одягнулась і давай бавитись ляльками. Мама каже їй:
- Ти, доню, спершу ліжко застели, вмийся, а тоді вже грайся.
А Маринка на те:
- Зараз, мамусю, - і знову грається.
І скільки разів не повторювала їй мама, вона все своє: «зараз» та «зараз».
«Напевно, не розуміє дочка цього слова», - подумала мама.



От і каже чоловікові:
- Може сьогодні поїдемо в зоопарк? Погода чудова. Давно вже там не були.
Як почула те Маринка, так і закрутилась по кімнаті дзиґою.
Ой, мамочко, як добре ти надумала! Давай швидше снідати і поїдемо.
- Зараз, - відказала спокійно мама і пішла до кухні. Не сидиться Маринці в кімнаті
- Мамусю, ми скоро будемо снідати?
- Зараз, доню, - знову відповідає мама, а сама порається біля плити.

Бігає Маринка і кімнати в кухню, то попросить маму плаття випрасувати, то бант блакитний зав'язати. А мама на те - «зараз» та «зараз». Прикро стало Маринці розрюмсалась.
- Чого це ти плачеш? - питає тато.
- Я маму стільки просила, а вона все відповідає, що зараз, і нічого не робить...
І знову хлюпнула носом.
- Ая чув, що «зараз» - це „потім”.
- Хто ж тобі таке сказав? – дивується Маринка
- А твоє незастелене ліжко, розкидані ляльки, неприбрані звечора фарби...
Подивилася навколо Маринка, витерла кулачками сльози і сказала:
- Я татуню, зараз... зараз... усе приберу.
І швиденько все прибрала.
Отак і зрозуміла Маринка те «зараз». А як тільки зрозуміла, то й мама вже не барилась: посміхаючись подала снідати.
Сніданок видався Маринці надзвичайно смачним. І незабаром усі поїхали в зоопарк.
До цього оповідання треба написати текст 4-5 речень "Чи вважаєш ти Маринку допитливою?"