Вірш написано у 1771 р., а опубліковано у 1774 р. Це перший великий вірш молодого поета. Він викликаний почуттями до Фрідеріки Бріон і просякнутий любовними почуттями.У цьому творі почуття палкого юнака зливаються з радісним воскресінням весняної природи. Молодість, любов, весна переповнюють все єство поета.Художні засоби вірша:епітети - барвисті квіти; ранніх нагірних хмар; гарячим чуттямалегорія - сміється природа; метафора - сміється природа радо мені; риторичні оклики - Любов моя, ти світлий чар! Дівчатко любе, дівча ясне! Як зір твій сяє: ти любиш мене! О земле, сонце, любов ясна!анафора - Як жайворонок - повітря й спів, Як чиста квітка - росу полів інверсія - Ти радістю, сміхом, новим життям Підносиш спів мій, хвилюєш кров.