Тема:Значення любові в житті людиниІдея:Зображення кохання через образи природиМотиви:Замилування природою і щасливі любовні переживанняХудожні засоби виразності:Метафора: «Сміється природа»Звертання: «О земле, сонце, любов ясна!» Епітет: «Квітки барвисті»Окличне речення: «О, будь щаслива, моя любов!» Провідним літературним прийомом є психологічний паралелізм. Піднесений стан душі літературного героя увиразнюється описами весняної природи. Буяння квітів, пташиний спів, яскраве сонце, свіже повітря – це світ, у якому живе й кохає ліричний герой. Художній світ – земний і конкретний, але він зображений як ідеал гармонії та краси. Уся природа “усміхається” , бо серце героя сповнене любов'ю. Свою кохану він порівнює з небесним сяйвом, жайворонком, квіткою.