8 реченнь з художньої літератури

Він був маленький і широкий, майже квадратовий у постаті.

До танців готувалися самовіддано й ретельно.

З валіз діставали й випрасовували яскраві вбрання, зачісувалися, чепурилися, мов ті птахи, що більшу частину свого життя витрачають на чищення пір'я.

Здавалося, немає на світі сили, яка могла б примирити коня з малим Сивооком.

Глиняний каганець з двома гнотиками світив так, що видно було самі двері і невеликий простір коло них, а решта хижі тонула в пітьмі.

Там був дивний простір, який відкривався за гущавинами враз, зненацька, ошелешував негадано.

Дрібні переліски не спиняли ока, а великі дерева, порозкидувані мальовничими купами то там, то там, ще мовби побільшували й без того просторі обшири галяв, з'єднуючи їх у безконечну велетенську вервечку.

Перед його очима у буйних травах, у перелісках і між могутніми деревами повільно бродили великі пречудові тварини.

(П.Загребельний. Диво)