Сучасник і однодумець Гете, Шиллер увійшов в історію світової літератури як один з найяскравіших представників німецького просвітницького руху. «Найпрекраснішим серцем з тих, що любили і страждали в Німеччині», назвав його Генріх Гейне, «великим поетичним генієм» — український письменник Микола Хвильовий. «Німецький геній», як називав його філософ Гегель, Шиллер був палким борцем проти будь-яких форм тиранії та гноблення людини, «благородним адвокатом людства», за словами російського критика В. Бєлінського. Трагізм його величної боротьби полягав в усвідомленні неможливості утвердження просвітницьких ідеалів у сучасній йому дійсності. Випереджуючи свій час, Шиллер спрямовував свою творчість у майбуття: «Ні, для моїх високих ідеалів / Сторіччя поки не дозріло. / Я — громадянин тих сторіч, що прийдуть».