Аналіз твору Ніна Бічуя «Запасний гравець»

"Запасний гравець" - це оповідання Ніни Бічуї, яке розповідає про ситуацію, що виникає між двома партнерами з футбольної команди. Один з них - запасний гравець, постійно знаходиться на лавці запасних, виконуючи роль другорядного гравця. Другий - основний гравець, який завжди грає на полі, є кращим гравцем у команді.Авторка в оповіданні використовує символіку футболу, щоб передати глибинні почуття і відносини між головними героями. Основний гравець схожий на зірку, він дуже успішний, популярний і завжди в центрі уваги. Запасний гравець, натомість, зіграв роль тіні, яка існує тільки за умови, що існує світло. Він не отримує визнання за свою роботу і змушений завжди залишатися на лавці запасних. Але, не зважаючи на це, він знаходить у собі мужність і готовий зробити все можливе, щоб допомогти команді в перемозі.В оповіданні, Бічуя створює дві протилежні концепції людських цінностей - популярність та визнання, які символізуються основним гравцем, і справжньою мужністю, яка є в запасному гравці. Авторка розкриває конфлікт між цими концепціями, коли основний гравець недоступний для гри через травму, а запасний гравець отримує можливість грати на полі.В результаті запасний гравець демонструє свої здібності, талант і показує, що він насправді є дуже важливим гравцем у команді. Він забиває переможний гол і стає геро