есе на тему що потрібно для щясливої родини​

Щоб мати щасливу батьківщину, необхідно забезпечити деякі важливі речі.

По-перше, потрібно мати стабільну економіку, яка забезпечує роботу та достаток для громадян. Це означає забезпечення інвестицій, створення робочих місць та забезпечення рівної можливості для всіх громадян.

По-друге, важливо мати ефективну систему охорони здоров'я та освіти, яка забезпечує доступність та якість цих послуг для всіх громадян.

По-третє, батьківщина повинна мати сильний і незалежний правовий та політичний системи, які забезпечують рівність перед законом та демократію.

По-четверте, для того, щоб батьківщина була щасливою, важливо мати культурне та історичне спадщину, яка зберігається та популяризується.

Крім того, для досягнення щасливої батьківщини важливо мати розуміння та повагу до інших культур, відкритість для інновацій та нових ідей, а також здатність до співпраці та толерантності.

Отже, для того, щоб мати щасливу батьківщину, необхідно забезпечити стабільну економіку, ефективну систему охорони здоров'я та освіти, сильний і незалежний правовий та політичний системи, культурну та історичну спадщину, розуміння та повагу до інших культур, відкритість для інновацій та нових ідей, а також здатність до співпраці та толерантності.

Рано чи пізно кожен із нас створить сім'ю. Уже зараз починаєш задумуватися: у чому полягає таємниця сімейного щастя? Кожен знаходить свою відповідь залежно від уподобань, вдачі, способу життя. Однак існують родинні цінності, які зрозумілі всім без винятку.

По-перше, у щасливій родині панують взаєморозуміння і взаємоповага. Люди обирають собі супутника чи супутницю життя не тільки за вроду і талант, тут велике значення має спільність поглядів на принципові життєві питання, схожість звичок тощо.

Недарма існує вислів "друга половина": найдорожча людина з тобою завжди нерозлучна. Тож як цією половиною може бути людина, яка не згодна з тобою, не цінує і не поважає твоїх уподобань і захоплень?

Проте слід пам'ятати: не треба вимагати від другої половини повного "розчинення" в тобі. У кожного члена сімейної пари має залишатися власний "простір", свобода дій.

Існує вислів, що життя вдвох — не соло, а симфонія. Тож не треба перекладати всю відповідальність, зокрема, за розвиток стосунків на супутника. Знаємо багато прикладів (як із життя, так і з книжок та фільмів), коли родина розпадалася через небажання одного партнера порозумітися з іншим, через прагнення нав'язати свою лінію поведінки, мовляв, я поводжуся, як хочу, а ти пристосовуйся. Не хочеш?! Ну то прощавай! Ця тактика безперспективна й ні до чого, крім розлучення, не призводить. Тільки в "симфонії", коли задля коханої людини йдеш на поступки, а вона, у свою чергу, робить все для тебе, можливе родинне щастя.

Дивіться також

Щастя родини багато в чому залежить від стосунків старшого покоління з молодшим. Не секрет, що сину чи дочці не можна занадто потурати, виконуючи всі забаганки. Не можна й без кінця, удаючи із себе верховного суддю, постійно карати й повчати дитину. Мені здається, правильна тактика — виховувати її в межах чітко окреслених правил, іноді проявляючи суворість. Секрет спілкування з дітьми — не перегинати палицю ні в бік постійних пестощів, ні в бік нескінченних покарань. Ваша кровинка повинна знати, що її люблять.

Тема виховання дітей є центральною у творчості багатьох вітчизняних письменників. Згадаємо показову з цього погляду п'єсу українського драматурга Олексія Коломійця " Дикий Ангел". Головний герой — Платон Ангел — людина сувора, безапеляційна й безкомпромісна. Він завжди відверто говорить кожному правду, не приховує свого ставлення, указує на недоліки. За це його й називають "диким". При цьому, поводячись так, своїм дітям він бажає тільки найкращого. І саме такий підхід до їх виховання дає позитивні результати: спочатку сини й донька йдуть проти волі батька, та потім розуміють, що саме його суворість зробила їх справжніми людьми — відповідальними, чесними, працьовитими. Молодше покоління відчуло, що за безкомпромісністю приховувалася батьківська любов.

Звичайно, розуміння, терпіння та любов до кожного із членів сім'ї — не всі складники родинного щастя, але, на мою думку, найголовніші. На цю тему можна говорити дуже багато, та все ж я вважаю, що саме ці три чинники є головними для життя у злагоді. І якщо ви вже відчуваєте сили й бажання постійно удосконалювати сімейні стосунки, значить, ви готові до створення справді дружної та міцної родини.