Твір-роздум ЛЮЛЬКА ЗГОДИ! СРОЧНО!

Відповідь:

Найбільший внесок у справі перекладів поезій американського митця зробив В. Мисик, переклавши п’ятнадцять його віршів. Він звернувся до творів Лонґфелло на початку 30-х років минулого століття. Результати його праці високо оцінює Н. Куляса: «В. Мисик відходить від копіювання іншомовного синтаксису, фразеології, пише по-українськи, на основі власного життєвого і поетичного досвіду, малюючи задану автором оригіналу картину» [5; с.46]. Високий рівень відтворення оригіналу у Мисикових інтерпретаціях відзначає і Р. Зорівчак. Частина інтерпретованих поезій увійшла до збірки «Планета. Вибране» (1977), журналу «Всесвіт» (№8 за 1977 р.), 13 перекладів публікувалися у двотомному зібранні творів українського інтерпретатора (1983) та книзі «Захід і Схід. Переклади» (1990). Вірш Лонґфелло «День відійшов» як один із блискучих зразків скарбниці поетичного перекладу поміщений у книзі «Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі» (1995) — антології поетичного перекладу XI—XX віків, яку здійснено в Україні вперше.Слід додати, що у фонді В. Мисика Харківського літературного музею знаходиться його переклад з ЛонґсЬєлло російською мовою «Голландская картинка» (Вст. № 19273, РП 2771), два варіанти «Стріли і пісні» (Вст. №19272, РП 2770), перший з яких увійшов до двотомного зібрання творів поета (1983), а другий не друкувався; варіанти «Сільського коваля» із правками (Вст.№19274. РП 2772; Вст.№19275, РП 2773); фрагмент із вступу до «Пісні про Гайавату», який був опублікований вже після смерті В. Мисика («Всесвіт», №7,1987).Поезію «Самсон» переклав для українського читача Сава Голованівський і помістив (без останньої строфи) у збірку поезій «Синій птах» (1980), а також (вже повністю) у трьотомне зібрання творів (1981).Сонети Лонґфелло «Данте» та «Осінь» представлені в антології «Світовий сонет» Д. Павличка (1983), а також у №2 «Всесвіту» цього ж року.

Пояснення: